НОВИНИ
Новини

«Ми маємо заявити, що ми є», – як Віталій Лісун бачив подальший розвиток водного поло в Україні

Сьогодні виповнюється 9 днів від загибелі державного тренера України з водного поло Віталія Лісуна. На цій посаді фахівець працював 11 років та зарекомендував себе як добрий менеджер та кваліфікований управлінець.

Редакція Федерації водного поло України спілкувалася з Віталієм Лісуном у листопаді після засідання конкурсної комісії Міністерства молоді та спорту України, де фахівця ще раз рекомендували на посаду державного тренера. Ось як він бачив подальший розвиток водного поло в Україні:

«Водне поло – це дуже класичний вид спорту, який представлений на головних іграх чотириріччя з другої Олімпіади. Так, постійно змінюються правила, але суть виду спорту залишається такою ж. «Посунути» ті країни, які зараз входять у трійку чемпіонату Європи чи чемпіонату світу – дуже важко. Але потрапити у фінальну частину – можливо. Проте, цей вид спорту треба популяризувати. Щоб люди знали, що це – єдиний ігровий вид спорту у воді, він розвиває абсолютно всі групи м’язів. Якщо ви вийдете на вулицю, наприклад у Києві, і запитаєте в людей «чи знаєте ви, що таке водне поло? Чи знаєте, що у Києві воно представлене і люди ним займаються?» Ні.

Перше, ми маємо заявити, що ми є, що водне поло добре і для хлопчиків, і для дівчаток. Це корисно для здоров’я. І люди через популяризацію підуть у цей вид спорту. А згодом, завдяки масовості, зможемо обирати найкращих гравців, які потраплятимуть до збірних. Не може людина, зростом 150 см, показувати результат. Це мають бути «здорові» хлопці і дівчата. Це називається селекція.

У нас були моменти, коли на чемпіонат Європи відправляли дівочу збірну: виходить наша команда, 160-155 см зросту, проти італійок, які мають по 180-190 см. Тут зрозуміло, хто виграє. Італійка виставить руку, і в наших просто нема шансу відібрати той м’яч. Із кількості ми маємо виходити на якість.

Якщо ми будемо приділяти водному поло стільки ж уваги, як футболу, то будемо, як мінімум, чемпіонами Європи, гратимемо на Олімпійських іграх. Якщо досягнемо такої масовості. Сьогодні ми також працюємо з батьками. Коли вони приводять дітей на тренування, ми показуємо їм якими стають ватерполісти, коли виростають.

Також у нас є проблеми з басейнами, це стосується всіх регіонів. Досить згадати, що в нас нема ні одного олімпійського центру в Україні, який би відповідав усім вимогам FINA і LEN для проведення міжнародних змагань. У цих організаціях нам кажуть: «Створіть басейн, в якому можна провести такі турніри, і вони будуть у вас». Такий комплекс має бути або у Львові, або в Харкові, або в Києві, в одному з топових міст в Україні», – державний тренер України Віталій Лісун.

ДОВІДКОВО:
Віталій Лісун грав за національну збірну України U-18 (1995 рік), юнацьку та юніорську ватерпольні команди «Динамо Київ», а також за команду майстрів «Динамо Київ», був чемпіоном України серед команд Суперліги. З 2001 по 2003 роки працював у Комітеті з питань сім’ї, молоді та спорту України. Далі перейшов у інший вид спорту – стрибки у воду, де реалізував себе як старший тренер та державний тренер. Там працював до 2007 року.
2010-го Віталій Лісун повернувся у водне поло на посаду державного тренера, ким працював до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Від початку повномасштабної війни одразу пішов захищати Батьківщину у лавах ЗСУ. Загинув 15 липня на передовій у Сумській області.


У Віталія Лісуна залишилися дружина Олена та син Олексій. Хлопчикові всього 9 років. Він, до речі, також займається водним поло у «Динамо Київ».

Усіх, хто має можливість, закликаємо допомогти сім’ї фінансово.
5168745301838626 (картка дружини Віталія Лісуна – Олени Андріївни Барановської)
Made on
Tilda