Ігор Зінкевич: «Найголовніше, щоб збірна показала на Лізі націй якісну командну гру»
Ігор Зінкевич: «Найголовніше, щоб збірна показала на Лізі націй якісну командну гру»
Національна збірна України з водного поло завтра, 26-го листопада, у чеському місті Брно розпочне свої виступи у Кубку націй. Напередодні старту «синьо-жовтих», у першому за останні два роки турнірі, очікуваннями від виступу своїх підопічних з офіційним сайтом Федерації водного поло України поділився в. о. головного тренера команди Ігор Зінкевич. – Збірна України через усім добре відомі причини за два останні роки не зіграла жодного матчу. Тому, дуже важко щось прогнозувати стосовно нашого виступу у Брно. Та й інші учасники Ліги націй опинилися в аналогічній ситуації. Адже з початком карантинних обмежень і FINA, і LEN (відповідно світова і європейська федерації водних видів спорту – авт.) проводила тільки турніри за участю топ-збірних – чемпіонат Європи, Світова ліга, олімпійська кваліфікація і Ігри-2020 у Токіо. Тож нам перш за все цікаво буде подивитися, як ми виглядаємо на фоні інших збірних, які також не відносяться до світової чи континентальної еліти. Ліга націй і була задумана, як змагання для збірних другого і третього ешелонів світового рейтингу. Ми подали заявку на участь в цьому турнірі ще до коронавірусу, в 2019 році, а відбутися вона мала в 2020-му. Однак через пандемію її довелося перенести на 2021 рік. Між іншим, деякі збірні від участі взагалі відмовилися. Адже попередньо мали грати 16 команд, а будуть лише 12. До речі, на відміну, наприклад, від футбольної Ліги націй, у ватерпольній грають представники не лише Європи, а й інших континентів. Зокрема, у Брно прилетіли два представники Африки – ПАР і Єгипет. Подавала заявку й Аргентина, але відмовилася… – Суперниками українців на груповому етапі будуть збірні Англії та Литви. Що вам відомо про майбутніх суперників? – Прибалтів ми знаємо непогано. До нас, на Кубок Львова вже кілька років поспіль приїздить чемпіон Литви «Жаїбас» з Електреная, який є базовим клубом тамтешньої національної збірної. Команда доволі хороша, а цього сезону під Лігу чемпіонів вона підсилилася. Зокрема, до «Жаїбаса» перейшов досвідчений українець Володимир Войтенко, який за взаємною домовленістю, тут, у Брно, гратиме саме за Литву. Регламент Ліги націй подібне дозволяє. Володю ми добре знаємо, тож погодилися на його тимчасове «відрядження» на рівні збірних. Тим самим ми зможемо на позиції стовпа надати більше ігрового часу Оресту Джурі і дебютанту збірної 18-річному Чінгізу Агаджанову. Не сумніваюся, з литовцями буде не проста, але цікава гра. У них дуже амбітні і гравці, і тренери, але, вважаю, що нам до снаги у них виграти. – А що вам відомо про англійську збірну? – Збірна Великобританії на великих турнірах востаннє грала у 2012 році, коли в Лондоні проводилися Олімпійські ігри. Британці тоді дуже серйозно готувалися до домашнього виступу. Знаю, що зараз у них ще грають за збірну кілька гравців з того олімпійського складу. Різниця лише в тому, що вони стали на дев'ять років старшими. Однак олімпійський досвід – це дуже вагомий козир. У нас жоден гравець його немає. – Які завдання стоять перед вами і вашими підопічними у Брно? – Як я вже казав, перш за все хочемо самі побачити, що ми собою наразі представляємо, як збірна. Все ж, два роки перерви в іграх – це дуже великий термін для сучасного спорту. Також хочемо перевірити гравців перед кваліфікацією до чемпіонату Європи. Керівництво Федерації водного поло України ставить перед національною збірною завдання здобути путівку на континентальну першість. Тож матчі у Брно будуть одним з етапів підготовки до поєдинків відбору на Євро. Але ми не відкидаємо й турнірних завдань на Лігу націй. Тим паче, що вони взаємопов'язані. На попередньому етапі ми ставимо завдання виграти перше місце в групі, щоб вийти у турнір, де будуть розігруватися підсумкові місця з першого по четверте. Адже саме в цьому квартеті, коли виходити з логіки, будуть грати найсильніші збірні з посеред 12-ти учасників Ліги націй. Ну але це я говорю про наші плани, а як воно складеться у реальному житті – покажуть вже самі матчі. Найголовніше, щоб збірна показала якісну командну гру. – Наскільки оптимальним є склад збірної України, що приїхав до Брно? – Вважаю, що за винятком Володимира Войтенка (про нього ми вже говорили) приїхали саме ті, хто на це заслуговує. Звісно, станом на сьогодні. Хоча, можна було взяти, наприклад, Валентина Сєдих з «Маріуполя» або Артема Трейтяка з команди Київщини. Обидва непогано підготовлені як у технічному, так і в тактичному аспектах. Але рівень їхньої функціональної готовності надто низький. Навіть в іграх чемпіонату України що Сєдих, що Трейтяк у другій половині матчів помітно здавали. То про яку збірну можна говорити, тим більше, що в Брно ми зіграємо п'ять поєдинків за три дні… – А рівень спортивної форми тих гравців, яких ви привезли на Лігу націй, вас влаштовує? – Однозначно на це питання відповісти важко. Більш-менш спокійний за середню лінію. Хоча і тут можуть виникнути проблеми – зокрема, із зіграністю. Адже з 13-ти гравців у нас 10 представляють львівське «Динамо». А троє з інших клубів – це якраз рухливі нападники. А зборів перед Лігою націй у нас не було. «Динамо» лише минулої суботи, і то пізно ввечері, повернулося додому з Києва, де грало матчі Суперліги. Разом з нами приїхав у Львів і Денис Гусаков з команди Київщини. Вадим Євстратов з Харкова приїхав одразу в аеропорт у Львові, звідки ми у вівторок вилітали у Чехію. А Дмитро Ашанін, який грає за угорський «Сольнок», приєднався до команди вже безпосередньо у Брно. Ми провели одне тренування у Львові і мали ще два дні для занять у Брно. Але для того, щоб зігратися, як належить, налагодити ігрові зв'язки, самі розумієте, цього недостатньо. – Окрім зіграності гравців, ще є проблеми? – Звісно, що їх вистачає. Зокрема, не відомо, як взаємодіятиме з партнерами Гусаков. У команді Київщини він беззаперечний лідер і робить на майданчику усе, що йому заманеться. Він фактично самотужки тягне команду. Але в збірній йому необхідно буде перебудуватися і грати в першу чергу на команду. Сподіваюся, він це розуміє, тож діятиме виходячи саме з інтересів командної гри. Також, по тому як вони грали останні матчі чемпіонату, є претензії до обох воротарів. І Костя Нікольський, і Нестор Бабський в матчі проти киян кожен пропустили голи, забиті ледь не з середини ігрового майданчика. Голкіпери такого рівня не мають права таке собі дозволяти – навіть в грі, де їхня команда на голову сильніша за суперника. – У згаданому вами матчі з командою Київщини «Динамо» дуже посередньо зіграло в обороні. Так, львів'яни, як і в інших поєдинках, виграли досить переконливо за рахунком. Але надто вже багато вони пропустили м'ячів – аж десять… – Про претензії до голкіперів я вже сказав, але ж і всі три захисники у збірній – це також гравці «Динамо». І в цій грі вони діяли не найкращим чином. Особливо багато питань до Ігоря Кечеджи. Він не тільки проґавив два виходи суперників один на один з воротарем в обороні, а й в атаці неодноразово, м'яко кажучи, нерозумно діяв – то по воротах кине в ситуації, коли треба було продовжити розіграш м'яча, то незрозумілу передачу зробить… Але я сподіваюся, що в матчах Ліги націй і він, і решта гравців зуміють себе налаштувати належним чином і показати усе, на що ми нині здатні. Розмовляв Іван Дупнак